Твори Т.Г Шевченка англійською мовою

Пропоную Вашій увазі прекрасне виконання гуртом U2 однієї з поем Тараса Шевченка англійською мовою

“І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє”

The world is watching
The Ukrainian people are teaching the rest of the world what freedom looks like, what freedom feels like, and most importantly what freedom acts like
The bully in the neighborhood will not prevail
Bless your poetic souls
We keep you in our prayers
——
My Friendly Epistle by Taras Shevchenko
To the Dead, the Living, and to Those Yet Unborn, My Countrymen all Who Live in Ukraine and Outside Ukraine,
If a man say, I Love God, and
hate his brother, he is a liar,
1 John iv. 20
Day dawns, then comes the twilight grey,
The limit of the live-long day;
For weary people sleep seems best
And all God’s creatures go to rest.
I, only, grieve like one accursed,
Through all the hours both last and first,
Sad at the crossroads, day and night,
With no one there to see my plight;
No one can see me, no one knows me;
All men are deaf, no ears disclose me;
Men stand and trade their mutual chains
And barter truth for filthy gains,
Committing shame against the Lord
By harnessing for black reward
People in yokes and sowing evil
In fields commissioned by the Devil…
And what will sprout? You soon will see
What kind of harvest there will be!
Come to your senses, ruthless ones,
O stupid children, Folly’s sons!
And bring that peaceftil paradise,
Your own Ukraine, before your eyes;
Then let your heart, in love sincere,
Embrace her mighty ruin here!
Break then your chains, in love unite,
Nor seek in foreign lands the sight
Of things not even found above,
Still less in lands that strangers love…
Then in your own house you will see
True justice, strength, and liberty!
Then in your own house you will see
True justice, strength, and liberty!
True justice strength and liberty!

Оригінал:

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Твори Шевченка англійською мовою

«Садок вишневий коло хати» англійською

Old cherry garden near the house

And beetles buzzing in green leaves,

The plowers carrying their plows,

And mothers cooking supper meals.

The family is having supper,

Young girl is serving evening food,

Her mother wants to teach her something,

But nightingale’s song is so good.

The mother put her little children

To sleep in open near the hut,

Soon all calmed down, girls and songbirds

Went on their singing all the night.

 «Заповіт» англійською

 When I die, I ask you bury

Me in a high grave

In the middle of the steppe

In native Ukraine.

I would like to see the steppe,

Wide fields and steep slopes,

I would like to see the Dnieper

And hear as he roars.

And when foe’s blood forever

Will be flown from Ukraine,

I’ll be able to leave these places,

Meet the God and start to pray.

After rise, destroy your fetters,

Sprinkle your land with foe’s blood,

Live in peace and love together

And my name sometimes remind.

“Мені тринадцятий минало” англійською

Taras Shevchenko

N.N. (I was thirteen)

(“Meni trynadtsiatyi mynalo…”)

Translated by John Weir 

I was thirteen. I herded lambs
Beyond the village on the lea.
The magic of the sun, perhaps,
Or what was it affected me?
I felt with joy all overcome,
As though with God….
The time for lunch had long passed by,
And still among the weeds I lay
And prayed to God…. I know not why
It was so pleasant then to pray
For me, an orphan peasant boy,
Or why such bliss so filled me there?
The sky seemed bright, the village fair,
The very lambs seemed to rejoice!
The sun’s rays warmed but did not sear!
But not for long the sun stayed kind,
Not long in bliss I prayed….
It turned into a ball of fire
And set the world ablaze.
As though just wakened up, I gaze:
The hamlet’s drab and poor,
And God’s blue heavens – even they
Are glorious no more.
I look upon the lambs I tend –
Those lambs are not my own!
I eye the hut wherein I dwell –
I do not have a home!
God gave me nothing, naught at all….
I bowed my head and wept
Such bitter tears…. And then a lass*
Who had been sorting hemp
Not far from there, down by the path,
Heard my lament and came
Across the field to comfort me;
She spoke a soothing phrase
And gently dried my weeping eyes
And kissed my tear-wet face….
It was as though the sun had smiled,
As though all things on earth were mine,
My own…. the orchards, fields and groves!…
And, laughing merrily the while,
The master’s lambs to drink we drove.

Oh, how disgusting!… Yet, when I
Recall those days, my heart is sore
That there my brief life’s span the Lord
Did not grant me to live and die.
There, plowing, I’d have passed away,
With ignorance my life-long lot,
I’d not an outcast be today,
I’d not be cursing Man and God! …

Переклад:

Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога…
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу, і не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось,
І сонце гріло – не пекло.

Та не довго сонце гріло,
Не довго молилось;
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, – дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє –
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята –
Не мої ягнята;
Обернувся я на хати –
Нема в мене хати.
Не дав мені Бог нічого!
І хлинули сльози…
Тяжкі сльози… А дівчина,
При самій дорозі,
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу:
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози,
І поцілувала…
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє: лани, гаї, сади…
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!

“Реве та стогне Дніпр широкий” англійською

 Taras ShevchenkoTHE MIGHTY DNIEPER

(“Prychynna” / “Reve ta stohne Dnipr shyrokyi”,
“Причинна” / “Реве та стогне Дніпр широкий”)

Translated by John Weir

The mighty Dnieper roars and bellows,
The wind in anger howls and raves,
Down to the ground it bends the willows,
And mountain-high lifts up the waves.

The pale-faced moon picked out this moment
To peek out from behind a cloud,
Like a canoe upon the ocean
It first tips up, and then dips down.

The cocks don’t crow to wake the morning,
There’s not as yet a sound of man,
The owls in glades call out their warnings,
And ash trees creak and creak again.

Переклад:

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ

Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.

Біографія Шевченка англійською мовою

Artist, poet, national bard of Ukraine, Taras Shevchenko was born on 9 March 1814 in Moryntsi, Kyiv gubernia. He was born a serf. When he was a teenager he became an orphan and grew up in poverty. When he was 14, his owner, Engelhardt took him to serve as a houseboy. And Taras travelled with him to Vilnius and to St Petersburg. In Vilnius Taras for the first time heard different languages, Lithuanian, Russian and Polish and there he saw people whom their masters made free. When Engelhardt noticed the boy’s skills in painting he apprenticed him to the painter Shiriayev for four years.

At that time the young man met his compatriots Zoshchenko, Hrebinka, Hryhorovych, and Venetsianov, they showed his works to the famous Russian artist Karl Bryullov. Shevchenko’s paintings impressed Bryullov, and he decided to help him. Karl Bryullov painted a portrait of the Russian poet Zhukovsky and disposed of it in a lottery. The money was used to buy Shevchenko’s freedom from Engelhardt in 1838.

Shevchenko entered the Academy of Fine Arts in St Petersburg, there he became a student of Bryullov. Shevchenko was awarded three silver medals for his works and later he had become an Academician in engraving.

Studying at the Academy T. Shevchenko understood that his main calling, his true passion was poetry. In 1840 he published his first collection of poems “Kobzar”. In 1841 followed the epic poem “Haidamaky”, in 1844 the ballad “Hamalia”.

When he graduated from the Academy, he became a member of the Kyiv Archeographic Commission. In 1846 in Kyiv he entered the secret Cyril and Methodius Brotherhood. It was a secret political society, in 1847 it was smashed, and Shevchenko was arrested and sent to the Orenburg special corps, he has deprived of the right to draw and write. 10 years of exile ruined his health, and Shevchenko became seriously ill.

When he was released in 1857 it was forbidden for him to live in Ukraine. He moved to St Petersburg but on March 10, 1861 the great poet died of heart disease. He was buried in St Petersburg, but his friends wanted to fulfil the poet’s wish that he had expressed in his “Testament” and they transferred his remains to the Chernecha Hill near Kanev, in Ukraine.

Shevchenko’s works take an important place in Ukrainian literature and history. His literary output consists of the collection of poetry “Kobzar”, the drama “Nazar Stodolia”; two dramatic fragments; nine novelettes, a diary, and an autobiography in Russian; and over 250 letters.

Shevchenko was an outstanding poet and a highly accomplished artist. There are 835 works written by him, although 270 are known to have been lost. His collection also contains over 150 portraits, 42 self-portraits. There are many landscapes, watercolours and etchings.

Переклад: 

Художник, поет, національний бард України Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в Моринцях Київської губернії. Він народився кріпосним. Коли він був підлітком, то став сиротою і виріс в бідності. Коли йому було 14 років, його господар Енгельгардт узяв Тараса на роботу в будинок. Тарас подорожував з ним до Вільнюса і до Санкт-Петербурга. У Вільнюсі Тарас вперше почув іноземні мови: литовську, російську та польську, і побачив людей, яких звільнили господарі. Коли Енгельгардт відмітив, що у хлопчика є здібності до малювання, то віддав його на навчання художникові Ширяєву на чотири роки.

В цей час молода людина зустріла своїх земляків Зощенко, Гребінку, Григоровіча і Венеціанова, вони показали його роботи відомому російському художнику Карлу Брюлову. Роботи Шевченка вразили Брюлова, і він вирішив допомогти йому. Брюлов намалював портрет російського поета Жуковського і виставив його на продаж. За ці гроші він купив в Енгельгардта свободу Шевченка в 1838 році.

Шевченко вступив до Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі і там став учнем Брюлова. За свої роботи Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями, і згодом він став академіком по гравіруванню.

Під час начання в Академії Шевченко зрозумів, що його головне покликання і справжня пристрасть — поезія. У 1840 році він опублікував свою першу збірку віршів «Кобзар». У 1841 році вийшла епічна поема «Гайдамаки», в 1844 році — балада «Гамалія».

Після закінчення академії Шевченко став членом Київської археографічної комісії. У 1846 році він увійшов до таємного Кирило-Мефодієвського братства. Це було таємна політична спілка, в 1847 році його розігнали, а Шевченко був арештований і висланий в спеціальний корпус до Оренбургу. Його позбавили прав малювати і писати. 10 років заслання підірвали його здоров’я, і Шевченко серйозно захворів.

Коли він був звільнений в 1857 році, йому заборонили жити в Україні. Він поїхав до Санкт-Петербурга, але 10 березня 1861 року великий поет помер від хвороби серця. Його поховали в Санкт-Петербурзі, але його друзі хотіли виконати волю поета, яку він виразив в своєму «Заповiтi», і перевезли його останки на гору Чернеча біля Канева, в Україні.

Роботи Шевченка займають важливе місце в українській літературі і історії. Його літературна творчість складається із збірки віршів «Кобзар», драми «Назар Стодоля», двох драматичних фрагментів, десяти невеликих романів, щоденника, автобіографії російською мовою і більше 250 листів.

Шевченко був видатним поетом і прекрасним художником. Він написав 835 робіт, хоча відомо, що 270 робіт втрачено. У його колекцію також входить 150 портретів, 42 автопортрети, багато пейзажів, акварелей і гравюр.

 

Оригінал:

Аще кто речетъ, яко люблю Бога, а брата своего ненавидитъ, ложь есть.

Соборно[е] послание Иоанна. Глава 4, с. 20

І смеркає, і світає,

День божий минає,

І знову люд потомлений,

І все спочиває.

Тілько я, мов окаянний,

І день і ніч плачу

На розпуттях велелюдних,

І ніхто не бачить,

І не бачить, і не знає —

Оглухли, не чують;

Кайданами міняються,

Правдою торгують.

І Господа зневажають,

Людей запрягають

В тяжкі ярма. Орють лихо,

Лихом засівають,

А що вродить? побачите,

Які будуть жни́ва!

Схаменіться, недолюди,

Діти юродиві!

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся,

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Твори Шевченка англійською мовою

«Садок вишневий коло хати» англійською

Old cherry garden near the house

And beetles buzzing in green leaves,

The plowers carrying their plows,

And mothers cooking supper meals.

The family is having supper,

Young girl is serving evening food,

Her mother wants to teach her something,

But nightingale’s song is so good.

The mother put her little children

To sleep in open near the hut,

Soon all calmed down, girls and songbirds

Went on their singing all the night.

 «Заповіт» англійською

 When I die, I ask you bury

Me in a high grave

In the middle of the steppe

In native Ukraine.

I would like to see the steppe,

Wide fields and steep slopes,

I would like to see the Dnieper

And hear as he roars.

And when foe’s blood forever

Will be flown from Ukraine,

I’ll be able to leave these places,

Meet the God and start to pray.

After rise, destroy your fetters,

Sprinkle your land with foe’s blood,

Live in peace and love together

And my name sometimes remind.

“Мені тринадцятий минало” англійською

Taras Shevchenko

N.N. (I was thirteen)

(“Meni trynadtsiatyi mynalo…”)

Translated by John Weir 

I was thirteen. I herded lambs
Beyond the village on the lea.
The magic of the sun, perhaps,
Or what was it affected me?
I felt with joy all overcome,
As though with God….
The time for lunch had long passed by,
And still among the weeds I lay
And prayed to God…. I know not why
It was so pleasant then to pray
For me, an orphan peasant boy,
Or why such bliss so filled me there?
The sky seemed bright, the village fair,
The very lambs seemed to rejoice!
The sun’s rays warmed but did not sear!
But not for long the sun stayed kind,
Not long in bliss I prayed….
It turned into a ball of fire
And set the world ablaze.
As though just wakened up, I gaze:
The hamlet’s drab and poor,
And God’s blue heavens – even they
Are glorious no more.
I look upon the lambs I tend –
Those lambs are not my own!
I eye the hut wherein I dwell –
I do not have a home!
God gave me nothing, naught at all….
I bowed my head and wept
Such bitter tears…. And then a lass*
Who had been sorting hemp
Not far from there, down by the path,
Heard my lament and came
Across the field to comfort me;
She spoke a soothing phrase
And gently dried my weeping eyes
And kissed my tear-wet face….
It was as though the sun had smiled,
As though all things on earth were mine,
My own…. the orchards, fields and groves!…
And, laughing merrily the while,
The master’s lambs to drink we drove.

Oh, how disgusting!… Yet, when I
Recall those days, my heart is sore
That there my brief life’s span the Lord
Did not grant me to live and die.
There, plowing, I’d have passed away,
With ignorance my life-long lot,
I’d not an outcast be today,
I’d not be cursing Man and God! …

Переклад:

Мені тринадцятий минало;
Я пас ягнята за селом.
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було –
Мені так любо, любо стало,
Неначе в Бога…
Уже прокликали до паю,
А я собі у бур’яні
Молюся Богу, і не знаю,
Чого маленькому мені
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо і село,
Ягня, здається, веселилось,
І сонце гріло – не пекло.

Та не довго сонце гріло,
Не довго молилось;
Запекло, почервоніло
І рай запалило.
Мов прокинувся, – дивлюся:
Село почорніло,
Боже небо голубеє –
І те помарніло.
Поглянув я на ягнята –
Не мої ягнята;
Обернувся я на хати –
Нема в мене хати.
Не дав мені Бог нічого!
І хлинули сльози…
Тяжкі сльози… А дівчина,
При самій дорозі,
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу:
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози,
І поцілувала…
Неначе сонце засіяло,
Неначе все на світі стало
Моє: лани, гаї, сади…
І ми, жартуючи, погнали
Чужі ягнята до води.
Бридня!.. А й досі, як згадаю,
То серце плаче та болить,
Чому Господь не дав дожить
Малого віку у тім раю.
Умер би, орючи на ниві,
Нічого б на світі не знав.
Не був би в світі юродивим.
Людей і [Бога] не прокляв!

“Реве та стогне Дніпр широкий” англійською

 Taras ShevchenkoTHE MIGHTY DNIEPER

(“Prychynna” / “Reve ta stohne Dnipr shyrokyi”,
“Причинна” / “Реве та стогне Дніпр широкий”)

Translated by John Weir

The mighty Dnieper roars and bellows,
The wind in anger howls and raves,
Down to the ground it bends the willows,
And mountain-high lifts up the waves.

The pale-faced moon picked out this moment
To peek out from behind a cloud,
Like a canoe upon the ocean
It first tips up, and then dips down.

The cocks don’t crow to wake the morning,
There’s not as yet a sound of man,
The owls in glades call out their warnings,
And ash trees creak and creak again.

Переклад:

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ

Реве та стогне Дніпр широкий
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.І блідий місяць на ту пору
Із хмари де-де виглядав, −
Неначе човен в синім морю,
То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,
Ніхто ніде не гомонів,
Сичі в гаю перекликались,
Та ясень раз-у-раз скрипів.

Біографія Шевченка англійською мовою

Artist, poet, national bard of Ukraine, Taras Shevchenko was born on 9 March 1814 in Moryntsi, Kyiv gubernia. He was born a serf. When he was a teenager he became an orphan and grew up in poverty. When he was 14, his owner, Engelhardt took him to serve as a houseboy. And Taras travelled with him to Vilnius and to St Petersburg. In Vilnius Taras for the first time heard different languages, Lithuanian, Russian and Polish and there he saw people whom their masters made free. When Engelhardt noticed the boy’s skills in painting he apprenticed him to the painter Shiriayev for four years.

At that time the young man met his compatriots Zoshchenko, Hrebinka, Hryhorovych, and Venetsianov, they showed his works to the famous Russian artist Karl Bryullov. Shevchenko’s paintings impressed Bryullov, and he decided to help him. Karl Bryullov painted a portrait of the Russian poet Zhukovsky and disposed of it in a lottery. The money was used to buy Shevchenko’s freedom from Engelhardt in 1838.

Shevchenko entered the Academy of Fine Arts in St Petersburg, there he became a student of Bryullov. Shevchenko was awarded three silver medals for his works and later he had become an Academician in engraving.

Studying at the Academy T. Shevchenko understood that his main calling, his true passion was poetry. In 1840 he published his first collection of poems “Kobzar”. In 1841 followed the epic poem “Haidamaky”, in 1844 the ballad “Hamalia”.

When he graduated from the Academy, he became a member of the Kyiv Archeographic Commission. In 1846 in Kyiv he entered the secret Cyril and Methodius Brotherhood. It was a secret political society, in 1847 it was smashed, and Shevchenko was arrested and sent to the Orenburg special corps, he has deprived of the right to draw and write. 10 years of exile ruined his health, and Shevchenko became seriously ill.

When he was released in 1857 it was forbidden for him to live in Ukraine. He moved to St Petersburg but on March 10, 1861 the great poet died of heart disease. He was buried in St Petersburg, but his friends wanted to fulfil the poet’s wish that he had expressed in his “Testament” and they transferred his remains to the Chernecha Hill near Kanev, in Ukraine.

Shevchenko’s works take an important place in Ukrainian literature and history. His literary output consists of the collection of poetry “Kobzar”, the drama “Nazar Stodolia”; two dramatic fragments; nine novelettes, a diary, and an autobiography in Russian; and over 250 letters.

Shevchenko was an outstanding poet and a highly accomplished artist. There are 835 works written by him, although 270 are known to have been lost. His collection also contains over 150 portraits, 42 self-portraits. There are many landscapes, watercolours and etchings.

Переклад: 

Художник, поет, національний бард України Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в Моринцях Київської губернії. Він народився кріпосним. Коли він був підлітком, то став сиротою і виріс в бідності. Коли йому було 14 років, його господар Енгельгардт узяв Тараса на роботу в будинок. Тарас подорожував з ним до Вільнюса і до Санкт-Петербурга. У Вільнюсі Тарас вперше почув іноземні мови: литовську, російську та польську, і побачив людей, яких звільнили господарі. Коли Енгельгардт відмітив, що у хлопчика є здібності до малювання, то віддав його на навчання художникові Ширяєву на чотири роки.

В цей час молода людина зустріла своїх земляків Зощенко, Гребінку, Григоровіча і Венеціанова, вони показали його роботи відомому російському художнику Карлу Брюлову. Роботи Шевченка вразили Брюлова, і він вирішив допомогти йому. Брюлов намалював портрет російського поета Жуковського і виставив його на продаж. За ці гроші він купив в Енгельгардта свободу Шевченка в 1838 році.

Шевченко вступив до Академії мистецтв в Санкт-Петербурзі і там став учнем Брюлова. За свої роботи Шевченко був нагороджений трьома срібними медалями, і згодом він став академіком по гравіруванню.

Під час начання в Академії Шевченко зрозумів, що його головне покликання і справжня пристрасть — поезія. У 1840 році він опублікував свою першу збірку віршів «Кобзар». У 1841 році вийшла епічна поема «Гайдамаки», в 1844 році — балада «Гамалія».

Після закінчення академії Шевченко став членом Київської археографічної комісії. У 1846 році він увійшов до таємного Кирило-Мефодієвського братства. Це було таємна політична спілка, в 1847 році його розігнали, а Шевченко був арештований і висланий в спеціальний корпус до Оренбургу. Його позбавили прав малювати і писати. 10 років заслання підірвали його здоров’я, і Шевченко серйозно захворів.

Коли він був звільнений в 1857 році, йому заборонили жити в Україні. Він поїхав до Санкт-Петербурга, але 10 березня 1861 року великий поет помер від хвороби серця. Його поховали в Санкт-Петербурзі, але його друзі хотіли виконати волю поета, яку він виразив в своєму «Заповiтi», і перевезли його останки на гору Чернеча біля Канева, в Україні.

Роботи Шевченка займають важливе місце в українській літературі і історії. Його літературна творчість складається із збірки віршів «Кобзар», драми «Назар Стодоля», двох драматичних фрагментів, десяти невеликих романів, щоденника, автобіографії російською мовою і більше 250 листів.

Шевченко був видатним поетом і прекрасним художником. Він написав 835 робіт, хоча відомо, що 270 робіт втрачено. У його колекцію також входить 150 портретів, 42 автопортрети, багато пейзажів, акварелей і гравюр.

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *