Зі сцени актового залу звучать побажання вчителів, першокласники читають вірші і співають пісні, директор з листа зачитує промову. На вулиці в повітря піднімається зв’язка яскравих і наповнених гелієм куль, за якими випускниці з величезними бантами на головах спостерігають, мружачись від яскравого сонця, витираючи сльози розчулення. Один високий випускник садить на плече маленьку дівчинку, яка допомагає дзвіночки прозвенеть, – для когось востаннє.
Німеччина
У німецьких школах свято починається ще за місяць до випускних іспитів і тестувань. Раптово відбувається зміна шкільних ролей: майбутні випускники починають спілкуватися з викладачами більш неформально і часто на пізнавальні теми, нерідко підлітки придумують розіграші, націлені на вчителів, а ті в свою чергу всіляко це заохочують. Відбувається це цілком природно, і у такої зміни ролей є конкретні завдання. Вважається, що це допомагає учням скинути з себе якісь «кайдани дитинства», відчути себе більш дорослими або рівними дорослим і психологічно підготуватися до вступу в самостійне життя. Після закінчення всіх іспитів проходить свято, урочиста вечеря і бал, куди зазвичай запрошуються всі близькі родичі випускників (бабусі і дідусі, дядьки й тітки та ін.).
Польща
Своєрідний аналог українського останнього дзвоника в Польщі проходить не в останній навчальний день, а рівно за 100 днів до закінчення школи (хтось навіть може пожартувати, що для польського школяра закінчити школу – все одно що демобілізуватися з армії). Для святкування орендується величезний і розкішний зал, хлопчики надягають смокінги, дівчатка – елегантні вечірні сукні, а під сукні (тільки тсс!) Червоні підв’язки. Урочистий бал завжди починається з одного танцю – полонезу. А керує танцювальним ходою директор школи!
Норвегія і Швеція
У цих скандинавських країнах традиції святкувати завершення шкільного навчання неймовірно схожі. По-перше, випускники надягають традиційні морські кашкети, на підкладках яких вчителі пишуть побажання. Колишні школярі спочатку влаштовують масштабні ходи вздовж головних вулиць, а потім набиваються в орендовані автобуси і фургони, на яких їздять по своєму місту, танцюють під гучну музику, викрикують кричалки і радіють настільки голосно, наскільки можуть. Батьки на цю вечірку не допускаються. До речі, цікаво, що всю організацію цього свята скандинавські школярі беруть на себе. Звичайно, багатьом допомагають батьки, але ось адміністрація школи не має до такого свята ніякого відношення. Ні-ка-ко-го.
Італія
В Італії існує традиція проводити так званий сena con i professori, тобто вечеря з учителями. Щоб красиво завершити шкільний етап свого життя, учні запрошують вчителів в ресторан на вечерю, причому всі витрати учні беруть на себе. Просити грошей у батьків, щоб оплатити цю вечерю, в Італії не прийнято. Випускники повинні самі заробити необхідну суму, щоб таким чином продемонструвати своїм вчителям, що стали вже досить дорослими, щоб справлятися із завданнями, які пропонує велике життя. Щоб зібрати гроші на сena con i professori, прийнято влаштовувати спектаклі, ярмарки товарів ручної роботи тощо. Втім, відомі випадки, коли випускники не справлялися з фінансами і вчителів доводилося запрошувати не в дорогий ресторан, а в парк на пікнік. Адже головне – це увагу.
США
У нашій країні є два свята вшанування школярів: останній дзвінок і випускний. А ось в США тільки випускний, і як він проходить, багатьом з нас прекрасно відомо по голлівудських фільмах. Влаштовується бал, на який необхідно прийти парами, в кінці балу неодмінно відбувається обрання і коронація короля і королеви балу. Цікаво, що тільки в США можливі романтичні відносини між школярами немов би заохочуються (що ми можемо бачити на прикладі цього свята). Традицію американських випускних через це багато педагогів з інших країн піддавали жорсткій критиці. Втім, американським випускникам до цієї критики немає ніякого діла: вони молоді, щасливі і відважні.
Китай
Поки батьки українських випускників купують альбоми, в які вклеюються фотографії дітей, щоб хоч якось зберегти спогади про найкращі роки, китайські випускники воліють від цих спогадів позбавлятися нещадно. Один з традиційних китайських випускних ритуалів полягає в знищенні шкільного приладдя. Організована група школярів як ніби по свистку починає трощити, ламати, рвати, топтати дошки, пенали, ручки, зошити, портфелі. Яким би дивним нам не здавалася ця забава, китайці продовжують її дотримуватися з отаких терапевтичних міркувань: вважається, що знищення спогадів про школу допомагає впоратися зі стресом, накопиченим під час випускних іспитів. Що ж, зерно здорового глузду в цьому є.
Аргентина
У той час як українські мами і тата виділяють частину сімейного бюджету на придбання новеньких костюмів для улюблених випускників, аргентинські батьки дістають із засіків старі джинси, футболки, в загальному, все чого не шкода. Справа в тому, що одна з аргентинських традицій свідчить, що випускники повинні здійснювати коло пошани, під час якого інші гості свята будуть кропити їх кетчупом, йогуртом, різними соусами. Навіщо? Тому що це весело! Хіба ви очікували іншої відповіді від жителів однієї з найбільш карнавальних країн?
Малайзія
Останній дзвінок в Малайзії нагадує фестиваль Холі: колишні школярі обливають один одного спеціальними фарбами з балончиків. Причому завдання кожного – опинитися під кінець вечора якомога яскравішими і різнобарвнішими. Згідно малайзійського повір’ям, розсипчасті кольорові гранули містять в собі благословення, і чим більше на тобі таких благословень, тим краще! А в дорослому житті, як відомо, віра в хороше ще нікому не заважала.
В’єтнам
В українськи школах випускники часто відпускають в небо зв’язку повітряних куль, а у В’єтнамі ця традиція бере небувалий масштаб. У день останнього дзвоника всі учні школи (не тільки випускники) відпускають в небо по кульці, таким чином дуже скоро небо над маленькими і не дуже маленькими в’єтнамськими містами починає нагадувати різнобарвний килим. Дуже красиво!
Японія
Якщо від ексцентричних і неординарних японців ви очікували чогось незвичайного, ми змушені вас засмутити: нічого «такого» не буде. Хоча … Що може бути більш дивним, ніж практично повністю відмовитися від будь-яких святкувань, промарширувати під шкільний гімн в актовому залі і відправитися додому пити чай з тортом в сімейному колі? А адже саме так японці і відзначають останній дзвоник.
Великобританія
Втім, японське свято здасться вам ще нічого, якщо порівнювати його з англійським. У Великобританії прийнято святкувати випуск з інституту, а не зі школи. Щоб дочекатися свого свята, школярам доведеться повчитися ще пару років.