Poem Invictus by William Henly

William Henly

Invictus

Out of the night that covers me,
Black as the Pit from pole to pole,
I thank whatever gods may be
For my unconquerable soul.

In the fell clutch of circumstance
I have not winced nor cried aloud.
Under the bludgeonings of chance
My head is bloody, but unbowed.

Beyond this place of wrath and tears
Looms but the Horror of the shade,
And yet the menace of the years
Finds, and shall find, me unafraid.

It matters not how strait the gate,
How charged with punishments the scroll,
I am the master of my fate:
I am the captain of my soul.

Переклад
William Henly
INVICTUS

Нескорений

Із темної ночі, що вкрила цей світ
Проваллям від краю до краю
Богів, що створили мене і мій рід,
Нескореним духом вітаю.

Хай прикрих обставин стискає тягар —
Я сліз та образ не збираю.
До крові гамселить недолі лихвар,
Та  я голови не схиляю.

Хоч в світі, що зітканий з гніву та сліз,
Не бачу нічого, крім болю —
В тенетах років, без надії на зміст,
Згубитись собі  не дозволю.

Хай двері вузькі та високий паркан —
Гріхами не спутати волі:
Я — вільний, я — духу свого капітан.
Володар своєї я долі.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *